Ми схильні вважати віру за якусь магічну формулу – якщо вам вдалося зростити в собі достатньо віри, ви станете заможним, будете здоровим і зможете жити змістовним життям з автоматичними відповідями на всі свої молитви. Але реалії життя суперечать такому спрощеному погляду на віру. Як доказ цього, автор Послання до євреїв драматичним чином пояснює сутність справжньої віри на прикладі тих, кого ми називаємо героями віри Старого Заповіту (Євр. 11).

“Догодити ж без віри не можна”, – стверджує автор цього листа (Євр. 11:6). Зображаючи віру, він використовує термін “непохитний” (Євр. 11:27). Маючи таку віру, деякі віруючі досягли тріумфу: розбивали ворожі армії, уникали меча, і навіть леви їх не чіпали. Але життя інших закінчилось трагічно: їх били, побивали камінням, розпилювали надвоє тощо. Автор резюмує: “І всі вони, одержавши засвідчення вірою, обітниці не прийняли” (Євр. 11:39).

В житті деяких людей віра веде до вражаючих перемог і тріумфу. Але в житті інших вона вимагає жорсткої позиції: “вірити, незважаючи ні на що”, навіть тоді, коли віра, здається, “нічого не дає”. Але за таких людей сказано, що “Бог не соромиться їх, щоб звати Себе їхнім Богом, бо Він приготував їм місто” (Євр. 11:16).

Справжня віра покоїться на тому факті, що Бог все контролює і виконує всі Свої обітниці – якщо не в цьому житті, то у прийдешньому.