У своїй книзі “Бог, Якого я не розумію” Крістофер Райт зазначає, що Агар була одна з тих перших людей, що давали Богу ймення.

Історія Агарі демонструє погляд на людську сутність. Проминуло багато років з того моменту, як Бог пообіцяв Аврааму і Саррі, що в них буде син. Сара за цей час значно постаріла й почала виявляти нетерплячість. Вона вирішила скористатися одним звичаєм того часу – віддала свою невільницю Агар чоловіку, щоб мати від неї дитину. І Агар завагітніла.

Зрозуміло, що зрештою виникли сварки. Сарра почала гнобити Агар, а та втекла. І там, в пустелі, нещасній Агарі явився Ангел Господній. Він дав їй обітницю, дуже схожу на ту, що Бог ще раніше дав Аврааму (Бут. 15:5). “Сильно розмножу потомство твоє, і через безліч буде воно незліченне” (Бут. 16:10). Ангел навіть дав ім’я ще ненародженому сину Агарі – Ізмаїл, що означає “Бог чує” (Бут. 16:11). У відповідь невільниця, яка виховувалась у культурі великої кількості богів, що не чують і не бачать, сама дала Господу ім’я: “Ти Бог видіння!” (Бут. 16:13).

“Бог видіння” – це Бог як нетерплячих героїв, так і знедолених втікачів. Це Бог багатих, впливових людей, і людей нужденних, самотніх. Він чує кожного з нас. Про всіх нас Він піклується і розуміє всі струни нашої душі.