Джої розпочала дитячу програму з молитви. Потім заспівала з дітьми пісню. Познайомивши дітей з новим вчителем Аароном, вона знову помолилась. В цей час шестирічний Еммануїл почав нервово соватись на своєму стільці. Потім Аарон помолився перед уроком. І завершив свій урок молитвою. В Еммануїла увірвався терпець: “Це вже четверта молитва! Я не можу так довго сидіти на одному місці!”
Якщо ви вважаєте, що Еммануїлу справді було важко висидіти чотири молитви, прочитайте 1-е Послання Павла до солунян 5:17, де написано: “Безперестанку моліться!” Навіть нам, дорослим, молитва іноді здається нудною. Можливо, це трапляється тому, що ми не усвідомлюємо, що молитва – то спілкування з нашим небесним Отцем.
Мені особисто дуже допомогли слова Ф. Фенелона, що жив у 17-му столітті: “Відкрий Богу своє серце так, як друг розповідає своєму другу про свої бажання і свій біль, полегшуючи цим свою душу. Розкажи Йому про всі негаразди, щоб Він міг втішити тебе; розкажи Йому про свої радості, щоб Він міг дати тобі більше стриманості. Розкажи Йому про свої бажання, щоб Він міг очистити їх. Розкажи Йому про свої спокуси, щоб Він міг захистити тебе. Покажи йому рани свого серця, щоб Він міг зцілити їх… Якщо будеш виливати перед Богом свої нужди, слабкості, проблеми, то завжди матимеш, що сказати”.
Будемо ж зростати в наших стосунках із Богом, щоб мати ще більше бажання проводити з Ним час.
