Відомий німецький пастор Мартін Німьоллер майже вісім років провів у концтаборі через свою відкриту опозицію Гітлеру. У святвечір 1944 року Німьоллер сказав своїм товаришам-в’язням в Дахау наступні слова: “Мої дорогі друзі, цього Різдва… давайте шукати Немовля, що з Віфлеєму – Того, Хто прийшов у цей світ, щоб понести тягар всього того, що пригнічує нас… Сам Бог побудував міст між Ним та нами! Схід із висоти нас відвідав!”
На Різдво ми розважаємо про ту добру новину, що Бог прийшов у Христі до нас (де б ми не були) і проклав міст над тією прірвою, що відділяла нас від Нього. Він осяяв Своїм світлом темряву нашої в’язниці й забрав тягар смутку, провини й самотності, що так обтяжував нас.
Того сумного вечора напередодні Різдва Німьоллер поділився зі своїми товаришами по нещастю доброю новиною: “Той промінь, що його колись породило блискуче сяйво навколо пастухів, пронизав і нашу темряву сьогодні”. Його слова перегукуються з тим пророцтвом, що колись сказав пророк Ісая: “Народ, який в темряві ходить, Світло велике побачить, і над тими, хто сидить у краю тіні смерти, Світло засяє над ними!”
Де б ми сьогодні не знаходились, Ісус пронизує темряву цього світу небесною радістю й світлом!
