У мого сина та невістки сталася надзвичайна ситуація: мій внук Камерон захворів на пневмонію і потребував негайної госпіталізації. Отже, наші діти спитали мене й мою дружину Мерлін, чи не змогли б ми забрати їхнього п’ятирічного Натана зі школи додому. Ми з радістю погодились.
Коли ж Натан вже сидів у нашій машині, Мерлін спитала в нього: “Ти здивований, що ми сьогодні заїхали за тобою?” Він відразу ж відповів: “Ні! Тому що я все знаю!”
Так, п’ятирічний хлопчик може стверджувати, що все знає, але ті, хто трішки старші, краще розуміють життя. Дорослі мають більше запитань, ніж відповідей. Нас часто непокоять питання “чому?”, “коли?” і “як?” Та ми інколи забуваємо, що хоча ми не знаємо всього, але Бог знає. Цар Давид у Псалмі 138 говорить про те, що Боже розуміння є дуже глибоким, всеохоплюючим. “Господи, випробував Ти мене та й пізнав… Дорогу мою та лежання моє виміряєш, і Ти всі путі мої знаєш” (Пс. 138:1, 3). Яка це втіха знати, що Бог любить нас довершеною любов’ю, що Він цілком розуміє ті проблеми, з якими ми сьогодні стикаємося, і чудово знає, як найкраще допомогти нам у кожній непростій обставині нашого життя!
Наше знання завжди буде обмеженим, але найголовніше – то пізнання Бога. Ми можемо довіряти Йому.
