Коли ми прощалися з моїми батьками, махаючи їм руками, наша донька залилась слізьми. Батьки відвідали Англію. Побували у нас в гостях. І тепер вирушали у далеку путь додому в США. “Я не хочу, щоб вони від’їжджали”, – казала, плачучи, наша донька. Ми втішали її, а мій чоловік зазначив: “Думаю, що це – ціна за любов”.
Ми можемо відчувати біль, розлучаючись з дорогими нам людьми. Але Ісус сплатив найбільшу ціну любові, пізнавши найбільше відчуження на хресті. Він – одночасно Бог і Людина – здійснив те пророцтво, що ще за сімсот років записав пророк Ісая, кажучи: “Гріх багатьох Сам носив” (Іс. 53:12). В цьому розділі (Іс. 53) ми знаходимо багато моментів, що вказують на Ісуса як на великого Страждальця, Хто “за наші провини мучений був” (Іс. 53:5). Ці слова здійснились, коли Христа прибили до хреста, і коли один із воїнів пробив Його бік списом (Ів. 19:34). “Його ж ранами нас уздоровлено!” (Іс. 53:5).
Любов привела Ісуса на землю, де Він народився немовлятком. Любов була причиною того, що Він терпів знущання від релігійних вчителів, натовпу і воїнів. Саме любов була причиною того, що Він страждав і вмер, щоб стати довершеною, святою жертвою і тепер заступатись за нас перед Отцем. Саме Його любов’ю ми існуємо, живемо.
