Дарнелл ввійшов у кабінет фізіотерапевта, знаючи, що буде дуже боляче. Лікарка витягувала і згинала його руку, тримаючи у положеннях, в яких вона місяцями не перебувала після пошкодження. Потримавши руку декілька секунд в незручному положенні, вона лагідно казала Дарнеллу: “Добре, можете розслабитися”. Пізніше він згадував: “На кожному сеансі терапії я щонайменше п’ятдесят разів чув фразу: «Добре, можете розслабитися»”.
Розмірковуючи над цими словами, Дарнелл усвідомив, що їх можна застосувати і до всього свого життя. Замість того, щоб непокоїтися, він може розслабитись у Божій доброті та вірності.
З наближенням Своєї смерті Ісус Христос розумів, що учням треба цьому навчитися. Невдовзі вони зазнають потрясінь і переслідувань. Ісус, підбадьорюючи їх, пообіцяв послати Святого Духа, Який житиме з ними і нагадуватиме їм Христову науку (Ів. 14:26). Отже, Він сказав: “Зоставляю вам мир, мир Свій вам даю… Серце ваше нехай не тривожиться, ані не лякається” (Ів. 14:27).
Нас може непокоїти багато повсякденних питань. Однак ми можемо зростати у нашій довірі Богу, нагадуючи собі, що з нами живе Його Дух, і що Він дарує нам Свій мир. Покладаючись на силу Господа, ми можемо почути серцем Його голос: “Добре, можете розслабитися”.
