Стів, 62-річний безпритульний ветеран війни, вирішив відправитися в теплі краї, де можна було б спати на вулиці цілий рік. Одного вечора, коли він у намаганні заробити кошти виставив свої малюнки, до нього підійшла молода жінка і запропонувала йому декілька шматків піци. Стів узяв із вдячністю. Через мить він поділився дарунком з іншим голодним безпритульним. Побачивши його щедрість, та сама молода жінка майже одразу підійшла з іншою порцією їжі.
Історія Стіва ілюструє принцип, записаний в Книзі Приповістей 11:25, де говориться, що щедрий чоловік буде винагороджений. Втім, нам потрібно ділитися не для того, щоб отримати щось натомість. Наша щедрість нечасто повертається до нас так само швидко і явно, як у випадку зі Стівом. Ми даємо, щоб допомогти іншим, відгукуючись на Божу настанову це робити (Фил. 2:3-4; 1 Ів. 3:17). Господь не зобов’язаний знову наповнювати наші гаманці або шлунки, хоча Він часто нас підтримує – іноді матеріально, іноді духовно.
Стів знову із посмішкою та відкритими руками поділився другою тарілкою піци. Ось чудовий приклад того, як бути щедрим всупереч потребі. Адже справа не в тому, наскільки ми багаті, а в стані серця. Нехай Бог направить і надихне нас на всіляку щирість.
