Подруга Глорія подзвонила мені, і я почула, що в її голосі бринить радість. Їй не можна було виходити з дому, окрім тих випадків, коли потрібно було піти до лікаря, тому я зрозуміла її радість, почувши: “Мій син тільки що підключив до мого комп’ютера нові колонки. Я тепер знову можу «піти до церкви»!” Вона могла чути пряму трансляцію богослужінь з її церкви, тому дуже раділа Божій доброті і найкращому дарункові, що їй зробив син!

Глорія завжди дає мені уроки вдячного серця. Незважаючи на великі обмеження через хворобу, вона рада сходу сонця, допомозі родини й сусідів, тихим моментам спілкування з Богом, можливості знаходитись дома, а не в лікарні. Все своє життя вона бачила, як Бог являє їй Свої милості. І вона свідчить про Нього кожному, хто відвідує її або дзвонить.

Невідомо, в яких важких обставинах опинився автор Псалма 115. Деякі біблійні коментарі, посилаючись на слова “болі смерти мене оточили” (Пс. 115:3), припускають, що то була серйозна хвороба. Але він дякує Господу за Його ласку і велике співчуття, коли він був “сильно пригнічений” (Пс. 115:10).

Важко дивитись вгору, коли ми пригнічені. Але коли все-таки здіймаємо очі, то бачимо, що Бог є Джерелом всіх тих благих речей, що є в нашому житті, і вчимося віддавати Йому подяку.