Наші автори

Переглянути усе
Amy Boucher Pye

Емі Бушер Пай

Емі Бушер Пай є авторкою, редактором і спікером. Вона написала книгу “Знайти себе в Британії: наші пошуки віри, домівки й справжньої ідентичності”. Емі керує жіночим книжковим клубом і проживає з сім’єю в Англії.

Статті Емі Бушер Пай

Наш могутній Бог

Одного дня я на березі моря з насолодою споглядала, як серфінгісти, використовуючи повітряного змія, стрибають по хвилях завдяки силі вітру. Коли один із них дістався берега, я запитала в нього, чи дійсно йому було так важко, як це здавалося мені з берега. “Ні, – відповів він. – Насправді це легше за звичайний серфінг, тому що ти використовуєш силу вітру”.

Очищення

Коли я одного разу відкрила двері посудомийної машини, то помітила, що щось не так. Замість блискучого чистого посуду я витягнула тарілки й склянки вкриті брудними плямами. Але я не знала, в чому була справа: чи то жорстка вода в нашому районі призвела до якихось руйнацій, чи зламалась сама машина?

Пополовіли для жнив

В кінці літа ми ходили на прогулянку у Новий Ліс в Англії. Ми весело проводили час, збираючи в лісі ожину і милуючись тим, як граються неподалік коні. Насолоджуючись солодкими і безкоштовними ягодами, я згадала слова, які Ісус колись сказав Своїм учням: “Я вас жати послав, де ви не працювали” (Ів. 4:38).

Віра, а не страх

“Моєму чоловіку запропонували гарну посаду в іншій країні, але я злякалась переїзду, і мій чоловік змушений був відхилити пропозицію”, – розказала мені подруга. Вона зізналась, що невідоме майбутнє налякало її і відштовхнуло від “нової пригоди”, але тепер її часто крають сумніви, чи не втратили вони чудовий шанс.

Для всього свій час

Під час нещодавнього польоту я спостерігала за однією матір’ю та її двома дітьми, що сиділи за кілька рядів попереду мене. Коли старший, дошкільник, задоволено грався сам по собі, мати уважно дивилась у вічі свого немовляти, посміхалась і ніжно цілувала його в щічку. Малюк дивився у відповідь великими здивованими очима. Я споглядала це з насолодою і деяким смутком, бо згадувала про своїх дітей у такому віці.

Лице в лице

Хоча зараз у світі дуже поширені електронні засоби зв’язку, ніщо не зрівняється з живим спілкуванням. Коли ми спілкуємося наживо, то відчуваємо емоції іншої людини через її міміку. Ті, хто дійсно люблять одне одного, проводять час лицем до лиця.

День відпочинку

Однієї неділі я стояла біля струмочка, що торує свій звивистий шлях через південну частину Лондона, милуючись тієї красою, що він створює серед купи будівель. Я відпочивала душею, дивлячись на маленькі водоспади і слухаючи пташиний спів. Потім подякувала Господу за те, як Він допомагає нам знаходити хвилини й місця, щоб спочити і тілом, і духом.

Віра в дії

Їдучи автомобілем до крамниці, моя подруга побачила самотню жінку, що повільно йшла по узбіччю дороги. Вона відчула внутрішнє спонукання розвернутись і підвезти незнайомку. Коли моя подруга вчинила так, то в машині жінка розповіла про себе сумні речі. Вона не мала грошей на автобус і змушена була йти додому пішки чимало миль – і це за спекотної і душної погоди. Крім того, раніше вона вже йшла до роботи кілька годин, куди вона мала дістатись о четвертій годині ранку.

Союз миру

Сталося, що коли я написала своїй подрузі листа, в якому категорично не погоджувалась із нею, вона не відповіла мені. “Невже я перегнула палку?” – подумала я. Мені не хотілось погіршувати ситуацію, дошкуляючи їй, але не хотілось також, щоб ця ситуація залишилась невирішеною до її закордонної поїздки. Протягом наступних кількох днів я молилась за подругу щоразу, як згадувала про неї. Але не знала, що робити далі. Потім одного ранку я зустрілась із нею, коли прогулювалась місцевим парком. Біль відобразився на її обличчі, щойно вона побачила мене. “Дякую Тобі, Господи, що дав мені можливість поговорити з нею”, – прошепотіла я, підійшовши до неї з привітною посмішкою. Ми мали відверту розмову і змогли вирішити всі свої проблеми.

Довершений мир

Моя подруга розповіла мені, що протягом багатьох років шукала миру і спокою. Вона та її чоловік відкрили успішний бізнес, тож могли придбати великий будинок, купувати розкішний одяг і дорогі коштовності. Але ці матеріальні надбання – як і дружба з впливовими людьми – не давали їй бажаного миру в серці. Потім одного дня, коли вона почувалась дуже сумно – аж до відчаю, – її подруга поділилась із нею доброю новиною про Ісуса Христа. Так вона познайомилась з Князем миру, і її розуміння миру і вдоволення назавжди змінилось.