Наші автори

Переглянути усе
Poh Fang Chia

Пох Фанг Чіа

Пох Фанг Чіа ніколи не думала, що колись матиме професію, пов’язану з мовою. Хімія була її першим коханням. Поворотний момент настав, коли у 15-річному віці вона прийняла Ісуса як свого Спасителя і сказала Йому, що хотіла б писати книжки і через них торкатись людських сердець. Вона несе служіння у Сінгапурському офісі “Хліб Наш Насущний” в якості редактора і також є членом китайської редколегії.

Пох Фанг каже: “Я справді дуже люблю досліджувати Святе Письмо й знаходити тексти, що вносять свіжий струмінь, дають відповіді на різні питання, змушують мозок думати і мають пряме відношення до тих проблем, з якими стикаюсь в житті. Моя молитва – щоб Біблія стала живою Книгою для читачів, щоб вони впустили в серце Слово, яке має силу змінювати життя”.

Статті Пох Фанг Чіа

Думай перед тим, як казати

Чунг розізлився на свою дружину за те, що вона не взнала точно дорогу до знаменитого ресторану. Сім’я планувала завершити свою відпустку в Японії розкішною вечерею, але тепер виявилось, що вони не встигають у цей ресторан, тому чоловік нагримав на свою жінку.

Чи є щось вічне?

Моя подруга, що останнім часом зазнала багатьох труднощів, написала: “Коли згадую минулі чотири семестри студентського життя, то думаю: як багато чого змінилось. І це лякає. Нічого нема вічного”.

Не ти

Давид зробив проект будівлі. Зібрав необхідні матеріали. Зробив усі приготування (1 Хр. 28:11-19). Але перший храм, що був побудований в Єрусалимі, відомий нам як Соломонів храм, а не Давидів.

Досконала любов

Голос жінки тремтів, коли вона розповідала про свої проблеми з донькою. Дуже стурбована сумнівними друзями доньки, вона відібрала в неї мобільний телефон і постійно стежила за нею. Через це їхні стосунки стали ще гіршими.

Все, що потрібно

Уявіть, що ви поїхали кудись без найнеобхідніших речей. Жодної зміни одягу. Немає ані грошей, ані кредитки. Це звучить як щось жахливе і вкрай нерозсудливе, чи не так?

Нове життя

Слова батька глибоко ранили серце Раві. “Ти нікчема. Ти – тягар для нашої родини”, – сказав він. У порівнянні з іншими талановитими братами Раві здавався цілковитим невдахою. Він намагався досягти успіхів у спорті – і досяг. Але все одно почувався неповноцінним. “Що з мене вийде? – переймався він. – Я цілковитий нікчема? Може мені піти з цього життя якимось безболісним способом?” Ці думки переслідували його, але він нікому про них не казав. Це було неприйнятним у його культурі. Його вчили особисту біль тримати при собі й нікого не впускати у свій внутрішній зруйнований світ.

Рани від друга

Чарльз Лорі поскаржився своєму другу на біль у нижній частині спини. Він очікував співчутливої реакції, але натомість почув: “Гадаю, проблема не в спині, а в твоєму шлунку. Він такий завеликий і тисне на твою спину”.

Безпечне місце

В одного молодого японця була серйозна проблема – він боявся виходити зі своєї домівки. Щоб уникати зустрічей з іншими людьми, він спав цілий день, а ночі проводив біля телевізора. Ця проблема почалась, коли через погані оцінки він перестав ходити до школи. І чим більше він відчужувався від людей, тим більше хвороба прогресувала. Зрештою, він обірвав усі зв’язки зі своїми друзями та членами родини. Але йому допомогли дещо вилікуватись від цієї проблеми, коли він став відвідувати юнацький клуб у Токіо під назвою “Ібашо” – безпечне місце для людей з розбитими серцями, які хотіли б знову повернутись до нормального життя у суспільстві.

Чи воно варте того?

Я полюбляю млинці з яйцем – популярне блюдо в моїй країні (Сінгапурі). Тому мене дуже зацікавила інформація, що людина з вагою 57 кг має бігти півгодини зі швидкістю 8 км на годину, щоб спалити 240 калорій (таку кількість калорій містить один яєчний млинець).

З тих пір, як я почала тренуватись у спортзалі, ці цифри набули нового значення для мене. Я…

Хто їм розповість?

Нарешті скінчилась Друга Світова війна. Але молодий лейтенант Японської Імперської армії Хіроо Онода, хто перебував на одному з філіппінських островів, не знав про капітуляцію Японії. Було зроблено кілька спроб вислідкувати лейтенанта. Біля його сховиська скидали листівки, в яких повідомлялося про кінець війни. Але Онод, що у 1945 році отримав наказ залишатися на острові й вести партизанську війну, відмовлявся вірити листівкам,…