Цвітіння в пустелі
Пустеля Мохаве містить піщані бархани, посушливі каньйони і гори, що є звичним для більшості пустель. Однак американський біолог Едмунд Джегер зазначив, що кожні декілька років рясні дощі призводять до появи “такого багатства цвіту, що майже кожний фут піщаного або гравієвого ґрунту вкритий шаром квітів”. До речі, квіткове шоу Мохаве − не щорічне явище. Дослідники підтверджують, що в належний час суха земля має бути змоченою дощами і зігрітою сонцем перед тим, як різнокольоровий цвіт вкриє пустелю.
Рясний плід
Щоліта в мене викликають захоплення плоди, які ростуть на подвір’ї наших сусідів. Виноградні лози, які обвивають наш спільний паркан, увішані великими гронами винограду. А гілки дерев, що ростуть біля паркану, усіяні сливами і апельсинами. І так близько – просто простягни руку.
Провини нема!
В дитинстві я запропонувала своїй подрузі сходити до сувенірного магазину неподалік від мого дому. Але вона повела себе негідно: сунула мені в кишеню жменю кольорових шпильок і виштовхала мене швиденько за двері. Почуття провини краяло мене цілий тиждень. Нарешті я відважилась підійти до матері й зі сльозами на очах зізнатись у всьому.
Відображати Божу любов
Я мала привілей доглядати за матір’ю, коли вона знаходилась на лікуванні в онкологічному центрі. Навіть у найважчі дні вона, перед тим як встати з ліжка, читала Святе Письмо і молилась за інших. Вона щодня проводила час з Ісусом і виражала свою віру через цілковиту залежність від Бога, через добрі діла й бажання підбадьорювати інших. Мама навіть не усвідомлювала, що її ласкава посмішка сяяла Божою любов’ю та благодаттю. І вона несла любов Господа усім навколо аж до того дня, коли Бог покликав її додому на небеса.
Усунення перепон
Термін закінчення роботи тиснув на мене, але ранкова суперечка з чоловіком заполонила всі мої думки. Я мовчки дивилась на курсор, що блимав на моніторі. Пальці нерухомо лежали на клавіатурі. “Він теж був неправий, Господи!”
Поглинання Слова
Коли наш син Хав’єр був ще дошкільником, ми всією сім’єю поїхали в океанарій, що на затоці Монтерей. Увійшовши до будівлі, я вказала усім на макет, що звисав зі стелі: “Дивіться, то горбатий кит!”
Чаша втішання
Подруга прислала мені власноруч зроблені гончарні вироби. Але коли я відкрила коробку, то побачила, що ці дорогоцінні предмети дуже постраждали під час подорожі, а одна з чаш розбилась на кілька великих шматків. Мій чоловік склав докупи шматки чаші і склеїв їх. Після цього я поставила на полицю цей гончарний предмет, прекрасний у своїй зламаності. Моє життя чимось нагадує цю склеєну чашу. Теж маю шрами, які свідчать, що я встояла й стала міцнішою після важких часів, через які Бог провів мене. Склеєна чаша нагадує мені, що коли я розповідаю людям, як Господь працює в моєму житті, це може допомогти їм в дні їхніх страждань і смутку.
Не марнотна праця
На третьому році важкої боротьби з депресією через фізичні обмеження і постійний біль, я зізналася своїй подрузі: “Моє тіло просто розпадається на частини. Таке відчуття, наче від мене взагалі ніякої користі ані Богу, ані людям”.
Чекання милості
Коли я скаржилась на те, що моя подруга погрузнула в гріхах і її вчинки негативно впливають на мене, жінка, з якою я молилась щотижня, поклавши свою руку на мою, сказала мені: “Давай помолимось за всіх нас”.
Вічний букет
Мій син Хав’єр у дитинстві любив дарувати мені квіти. Я з вдячністю приймала від нього як тільки-но зірвану рослинку, так і розкішні квіти, що він купував з татком. Одного разу Хав’єр подарував мені чудовий букет штучних квітів. З посмішкою він поправляв у скляній вазі шовкові білі лілії, жовті соняшники й пурпурні гортензії. “Дивись, мамо, – вони вічні, – сказав він мені. – Як і моя любов до тебе”.