Назавжди в нашій пам’яті залишиться той чудовий вечір, коли ми запросили на вечерю сім’ї з п’ятьох країн. Сталося, що співрозмовники не розділились парами, але всі приймали участь в обговоренні життя в Лондоні. Наприкінці вечора ми з чоловіком зрозуміли, що самі більше отримали, ніж віддали. Особливо це стосувалось того приємного відчуття, коли зав’язується дружба з новими людьми і коли взнаєш багато цікавого про інші культури.

Автор Послання до євреїв завершує свого листа деякими настановами щодо життя в общині. Вони включають і заклик до читачів не забувати про гостинність. Адже чинячи так, деякі, “не відаючи, гостинно були прийняли Анголів” (Євр. 13:2). Скоріш за все, йдеться про те, як Авраам і Сарра виявили щиру гостинність до трьох Мужів. В Книзі Буття 18:1-12 написано, що ця подружня пара запросила їх до шатра й запропонувала невеличкий банкет. Вони не знали тоді, що частують самих ангелів, які принесли їм благословенну звістку.

Ми не запрошуємо людей у наші домівки в надії щось отримати від них, але нерідко маємо від своєї гостинності навіть більше користі, ніж ті, кому цю гостинність виявляємо. Нехай Господь являє людям Свою любов через нас, через наше ласкаве ставлення до приходнів.