Влітку 2016 року моя племінниця переконала мене пограти в “покемонів” – рольову гру на смартфоні з використанням камери. Суть гри полягає у ловінні маленьких створінь з японських мультиплікаційних фільмів. Коли покемон з’являється в грі, на екрані смартфона можна побачити кульки білого та червоного кольору. Щоб піймати покемона, потрібно пальчиком підштовхувати кульку в напрямку до нього.

Та найпростіше піймати покемона, якщо використовувати приманку.

Втім, покемони – не єдині, кого можна спокусити приманкою. Апостол Яків, брат Господа Ісуса Христа, у своєму листі нагадує всім віруючим, що ми “зводимося пожадливістю власною” (Як. 1:14). Інакше кажучи, наші власні бажання разом із спокусами намагаються звести нас на хибну стежину. Хоча інколи нам хочеться звинуватити у своїх проблемах Бога чи сатану, реальна небезпека криється в нас самих.

Але є добра новина. Ми можемо здолати спокуси гріха, коли розказуватимемо Богу про речі, що нас зваблюють. “Випробовуваний, хай не каже ніхто: «Я від Бога спокушуваний». Бо Бог злом не спокушується, і нікого Він Сам не спокушує” (Як. 1:13). Господь розуміє наше людське бажання чинити неправильні речі. Маємо лише просити з вірою у Бога мудрості, яку Він нам пообіцяв (Як. 1:1-6).