Національна галерея в Лондоні містить справжню скарбницю портретів різних часів, включаючи 166 зображень Уїнстона Черчилля, 94 − Уїльяма Шекспіра і 20 − Джорджа Вашингтона. І чим старіше полотно, тим більше виникає сумнівів: “Чи дійсно таку зовнішність мала та чи інша людина?”

Наприклад, існує 8 портретів шотландського патріота Уїльяма Уоллеса (1270–1305), але ми, звісно, не маємо фотографій для порівняння. Звідки нам знати, що художники точно зобразили Уоллеса?

Щось подібне відбувається, коли йдеться про відображення образу Ісуса. Ті, хто вірують в Нього, залишають в інших людях певне враження про Господа – навіть не усвідомлюючи цього. Те чи інше відображення Христа – то результат не користування пензлями і фарбами, а результат наших вчинків.

Апостол Павло писав: “Нехай у вас будуть ті самі думки, що й у Христі Ісусі” (Фил. 2:5). Охоплений палким бажанням, щоб Господь був правильно й чітко явлений людям, апостол закликав послідовників Ісуса відображати Його смирення, самопожертву й співчуття до інших.

Хтось сказав, що “ми, віруючі, – єдиний спосіб, як люди можуть побачити Ісуса”. Якщо ми “в покорі маємо один одного за більшого від себе” (Фил. 2:3), то справді явимо цьому світу серце Самого Ісуса.