Однієї неділі я стояла біля струмочка, що торує свій звивистий шлях через південну частину Лондона, милуючись тієї красою, що він створює серед купи будівель. Я відпочивала душею, дивлячись на маленькі водоспади і слухаючи пташиний спів. Потім подякувала Господу за те, як Він допомагає нам знаходити хвилини й місця, щоб спочити і тілом, і духом.
Ще у старозавітні часи Господь встановив для ізраїльського народу суботу − час для спочинку й відновлення, тому що бажав йому процвітання. Читаючи Книгу Вихід, ми дізнаємося про Боже веління ізраїльтянам засіювати поля протягом шести років, а на сьомий рік давати землі спочити. Господь Бог встановив для Свого народу такий спосіб життя, що відрізняв його від інших націй. І це стосувалось не лише євреїв, але й чужинців та рабів, що жили серед них.
Ми можемо проводити свій день спочинку творчо, з натхненням, радіючи можливості поклонятися Богу і робити те, що живить наші душі, згідно з нашими уподобаннями. Деякі полюбляють грати в ігри, гуляти в саду, обідати разом з членами родини або друзями, або просто дрімати після обіду.
Подумайте, як можна заново відкрити для себе красу й багатство особливого дня спочинку, якщо раніше часто забували про нього?
